Сообщений в теме: 1344

[CopperKettle]

[CopperKettle]

[CopperKettle]

[CopperKettle]

Up, lad: thews that lie and cumber
Sunlit pallets never thrive;
Morns abed and daylight slumber
Were not meant for man alive.
(Housman)

 

[CopperKettle]

Я помню, как я их грампластинку в детстве купил сам, и на велосипеде вез домой, в Ноябрьске. Не знал, что солист погиб в возрасте 27 лет. Очень жаль. Пластинка под названием "Мистер Твистер", купил её наугад - понравилась обложка, и оказалось, песни прекрасные.

[CopperKettle]

Песнопение, сочиненное иеромонахом (поэтом, переводчиком, типографом..) Тарасием Земкой и напечатанное в 1623 году в Киеве. Посвящено князю Четвертенскому.

[CopperKettle]

Классика ритм-н-блюза, которую исполняли множество музыкантов. 

 

[CopperKettle]

Велетні - великаны

 

Сравни: др.-русск. велеръчивый, от велии -- очень большой, речи -- говорить.

 

 

Я бачу велетнів, що небо б'ють, як дитя мале
Я бачу селища дивні, що повні дивних людей
Я бачу тих, хто не встиг тихо піти лісом та знайти хто вони є
Хто вони є
Що що каже тобі
Що тиша каже тобі
Що що каже тобі
Що тиша каже тобі
Голос мій тихий м'якою ковдрою вкриє твій розум
Голову згубиш, ти зовсім згубиш себе
Я бачу тих, хто не встиг тихо піти лісом та знайти хто вони є
Хто вони є
Що каже тобі тиша
Що бачиш ти у темряві
Ті, хто не встиг до мене дійти
Йдіть до мене
Йдіть, діти мої
Знову та знову то так
Я чую шепіт - це темрява ледве стримує регіт
Я чую спів розчарування моїх любих химер
Я бачу все, що ти залишив вкрите димом та багряним вогнем
Голос мій тихий м'якою ковдрою вкриє твій розум
Голову згубиш, ти зовсім згубиш себе
Я бачу все, що ти залишив вкрите димом та багряним вогнем
Що каже тобі тиша
Що бачиш ти у темряві
Ті, хто не встиг до мене дійти
Йдіть до мене
Йдіть, діти мої
Знову та знову то так
Ті, хто не встиг до мене дійти
Йдіть до мене
Йдіть, діти мої
Знову та знову то так

[CopperKettle]

[CopperKettle]

Иванов на остановке
В ожидании колесницы,
В предвкушении кружки пива -
В понедельник утром жизнь тяжела.

А кругом простые люди,
Что, толпясь, заходят в транспорт,
Топчат ноги Иванову,
Наступают ему прямо на крыла.

И ему не слиться с ними,
С согражданами своими -
У него в кармане Сартр,
У сограждан в лучшем случае - пятак.
Иванов читает книгу,
И приходят контролеры
И штрафуют Иванова -
В понедельник утром все всегда не так.

Он живет на Петроградской,
В коммунальном коридоре,
Между ванной и уборной,
И уборная всегда полным полна.
И к нему приходят люди
С чемоданами портвейна
И проводят время жизни
За сравнительным анализом вина.

А потом они уходят,
Только лучшие друзья
И очарованные дамы
О стаются с Ивановым до утра.
А потом приходит утро,
Все прокуренно и серо,
Подтверждая старый тезис,
Что сегодня тот же день, что был вчера.