Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
(Ліна Костенко)
Under the pretty Autumn's thimbled finger
Maples assume their dress of golden sheen.
Pray let us stay awhile, pray let us linger,
Say leaves: embroider us instead with green.
Oh, lengthen this delight, they rustle gently,
Of lovely groves and dews that taste like wine.
But crows the fallen nutshells peck intently,
And if they hear at all, give not a sign.